А ми все ще в Любарському районі Житомирської області. Тепер вирішили розповісти цікаві, а іноді й моторошні факти про село Коростки.

Факт 1. На території села виявлено археологічні знахідки часів кам’яної доби, а також знайдено сліди трипільської культури.

Факт 2. Назва Коростки походить від давньослов’янського слова “корост”, яке перекладається, як камінь.

Факт 3. Село розташоване на відстані 10 км від райцентру — Любара та в 19 км від залізничної станції Печанівка.

Факт 4. Коростки розміщені в лісостеповій зоні на правому березі річки Случ. На півночі села мішаний ліс, в якому переважають листяні дерева: дуб, береза, вільха, ліщина, а також хвойні дерева сосна і ялина.

Факт 5. Село багате на корисні копалини: неподалік було два кар’єри, в яких видобували каміння. Вони діяли до 1979 року. Є в селі й поклади граніту, каоліну, жовтого піску, червоної та білої глини.

Факт 6. Серед архітектурних пам’яток вирізняється стародавній поміщицький будинок, який було збудовано в 1780-1790 роках. Він знаходиться біля річки Случ на окраїні лісу.

Факт 6. Однією із моторошних сторінок в історії села був Голодомор 1932-1933 років. З села вивезли зерно, забираючи усе до останньої зернини. Люди споживали гнилу картоплю, яку вигрібали в полях. З кінського щавлю і тертого хрону пекли млинці. Ловили равликів, парили, щоб вилазили з панцера, а потім смажили і їли. Діти ловили хрущів також для того, щоб з’їсти.

В ті роки загинуло 377 осіб.  “Из докладной записки Любарского отдела ГПУ 11 марта 1933 года по Коростках… На почве голода отмечено три случая людоедства, когда родственники омертвляють своих детей (родственников), мясо которых употребляют в пищу.

Факт 7. Біда не приходить одна. Після Голодомору в період 1937-1940 років в селі були репресії. Як наслідок, 13 сімей було репресовано.

Факт 8. Останнього трагічного удару Коросткам завдала війна. До Німеччини було вивезено 62 мешканці села та 30 колишніх військовослужбовців, що втекли з полону і переховувались в Коростках.

У 1944 році, коли нацисти відступали, — в ніч з 6 на 7 січня було спалено третину села: 85 дворів, школу, будівлю колгоспу, 9 великих і 6 малих господарських будівель, знищено сільськогосподарський інвентар та два автомобілі, розграбовано худобу. Від знищення село врятували вибухи військових снарядів, які зберігались у піднавісі колгоспу. Нацистські війська вирішили, що то наступають червоноармійці і відступили.

Факт 9. Всього у війні брало участь 245 чоловік. 114 не повернулось з війни.

Факт 10. Розвиток культури в селі розпочався з “Вечорниць”, “Вулиці” і хати-читальні під керівництвом Осіпчук Ю.С. Її було репресовано в 1932 році за те, що в неї знайшли релігійну книгу. Після 30-х років хата-читальня стала бібліотекою.

Факт 11. В 1956-57 роках було збудовано клуб та нову бібліотеку. Відтоді капітальний ремонт клубу робився тричі: в 1982, 1989 і 2004 роках.

Факт 12. У 1983-1984 роках в селі було збудовано фельдшерсько-акушерський пункт.

Факт 13. Починаючи з 1998 року в селі почали робити ремонт доріг — влаштуваши дороги з твердим покриттям, газифіковано та телефонізовано село, побудовані нові приміщення (контора, зерносховища, і приміщення тракторного парку). Зроблене дитяче містечко і окультурено центр села. Розпочато будівництво моста через річку Случ.

Факт 14.  Відкриття мосту у 2005 році стало важливою подією в житті Коростків, адже це покращило транспортну ситуацію в селі.