До Дня незалежності ми підготували добірку найважливіших агроподій України, що вплинули на все сільське господарство країни.

Земельна реформа (1991)

Всеукраїнський референдум, що визначив Україну як незалежну державу, створив передумови для нового способу ведення сільського господарства. Упродовж цього періоду, 15 березня 1991 року, Парламент запустив земельну реформу, щоб розподілити сільськогосподарські землі та закріпити їх за селянами. 

Упродовж першого десятиліття влада інтенсивно ухвалювала нові законопроєкти, що змінювали всі усталені форми власності. Вже у січні 1992 року стартував другий етап реформ, прийнято Закон “Про форми власності на землю”: приватну, колективну та державу. Згодом були й інші укази про оренду, купівлю, захист прав землевласників і т. ін. Події цих років стали основою нинішнього сільського господарства України.

Мораторій на землю (2001)

У 2000 році землевласники почали змінювати сертифікати на земельну частку (пай) на Державні акти про право приватної власності. Це створило реальні умови для впровадження ринку землі в Україні. Однак події 2001 року, пов’язані з Леонідом Кучмою, зупинили остаточне проведення земельної реформи. 18 січня 2001 року парламент ухвалив Закон “Про угоди щодо відчуження земельної частки (паю)”, який дозволяв українцям орендувати або передавати у спадок свої землі, не більше. 

Відколи в Україні стартував мораторій на землю, влада неодноразово намагалась вирішити це питання і відкрити ринок, однак лише продовжувала термін мораторію. Ні зміни чиновників, ні революції не сприяли створенню повноцінного права власності на землю, що не дає змогу фермерам отримувати фінансування, кредити і т. д. Оскільки земля — нематеріальний актив, що не має ринкової вартості, її не можна використовувати як заставу в банку.

Земельний кодекс (2001)

25 жовтня 2001 року був прийнятий Земельний кодекс, який і сьогодні регулює земельні відносини та визначає основний зміст практично всіх інститутів земельного права. Цей документ був просто необхідний, оскільки Конституція України не мала достатньо положень щодо форм власності на землю, її призначення тощо.

Упродовж кількох років Кодекс змінювали і доповнювали, деколи не дуже вдало. Постійні поправки до Земельного кодексу не дають можливість українцям бути впевненим у завтрашньому дні. Протягом всього періоду існування цього акту тільки у 2002 році Верховна Рада не вносила у нього зміни.

Електронне урядування (2003)

22 травня 2003 року був прийнятий Закон “Про електронні документи та електронний документообіг”, а також “Про електронний цифровий підпис”. Положення цих законів дали змогу підвищити якість і доступність державних послуг, забезпечити контроль за діяльністю виконавчої влади.

Електронне урядування дозволило вдосконалити також державне управління. Відтоді ввели в роботу нові онлайн-ресурси для регулювання земельних відносин: електронні реєстри, кадастри, аудити тощо. Сьогодні агровиробники активно користуються мережевими засобами для реєстрації своїх підприємств, сертифікатів, прав на власність і т. д.

Продовольча безпека: криза зернового ринку (2003)

Криза зернового ринку розпочалась восени 2003 року. Того часу агровиробники зібрали лише 5 млн т зерна — у 4 рази менше у порівнянні з минулими роками. Щоб гарантувати низькі ціни для споживачів і наявність основних продовольчих товарів, український уряд втручався у ринки, встановлюючи максимальний рівень роздрібних цін, торгові націнки, рівень рентабельності тощо. 

На жаль, запасів зерна не вистачило, щоб покрити всі збитки, тому державі довелось закуповувати зерно у іноземців. Це призвело до інфляції та підвищення цін на харчову продукцію.

Вступ до Світової організації торгівлі (СОТ) (2008)

16 квітня 2008 року Віктор Ющенко підписав Закон щодо вступу в СОТ. З цього моменту в країні змінилася структура економіки: встановлено чіткі правила гри на світовому ринку, адаптовано законодавство до світових правил, лібералізовано режими зовнішньої торгівлі. Вступ України в СОТ дав поштовх українському агробізнесу, оскільки ця угода значно спростила загальноекономічні торгові процедури, сертифікації і т. д. 

Найважливіше, що СОТ дав гарантію захисту агровиробникам від недобросовісних конкурентів на світовому та регіональному ринках. Механізми світової організації торгівлі допомагають українцям відстоювати інтереси та вирішувати проблеми торгівлі з іншими членами організацій на комітетах та самітах.

Мораторій на ліс (2015)

Частковий мораторій на експорт лісу-кругляку вступив у дію 1 листопада 2015 року, а вже з 1 січня 2017 року обмеження розповсюдились на всі породи деревини, в тому числі й на сосну. Мораторій повинен був захистити екологію та українського агровиробника, однак механізми не спрацювали, а тільки посилили невдоволення ЄС. 

З моменту прийняття закону про заборону експорту кругляку Україну швидко заполонив “тіньовий” ринок, а особливо Закарпатську область. Кругляк почали вивозити під виглядом дров. У 2017 році майже 0,5 млн т деревини вивезли з України як дрова, а приїхали вони в ЄС як ліс-кругляк. Ця схема продовжує свою роботу і сьогодні.

Скасування спецрежиму ПДВ для аграріїв, або “Квазіакумуляція ПДВ” (2017)

Починаючи з початку 2017 року Україна перейшла на загальну систему оподаткування. Тоді на вимогу МВФ уряд скасував спеціальний режим ПДВ, що дало можливість аграріям залишати його собі. На заміну усталеній формі регулювання АПК прийшли бюджетні дотації.

Хоча рослинництву і відновили відшкодування ПДВ при експорті, що призвело до збільшення вартості закупівель, тваринництву не так пощастило. Перехід до загальної системи оподаткування відзначився для агровиробників скороченням доходів та збільшенням витрат на корми, які складають близько 60% у собівартості виробництва.

Закон про валюту та аграрні розписки (2018)

7 лютого 2018 року вступив у силу Закон “Про валюту”. Відтоді для АПК України відкрились нові можливості, оскільки дане нововведення спростило зовнішньоекономічні відносини і дало можливість фермерам отримувати додаткове фінансування за рубежом.

Починаючи з 2018 року, агровиробник отримав доступ до кредитів під “аграрну розписку”, давши під заставу майбутній врожай. Новий Закон не тільки дав можливість отримати додаткові кошти, але й дозволив підвищити рівень безпеки під час проведення валютних операцій, оскільки фермер прив’язує вартість урожаю до іноземних ринків.

Сімейні фермерські господарства та єдине оподаткування (2018)

Влітку 2018 року сімейні фермерські господарства перейшли на єдине оподаткування. Відтоді мешканці села отримали підприємницький статус. Таким чином фермери почали використовувати спрощену систему оподаткування.

Також влада запровадила нову форму підтримки у вигляді доплати ЄСВ членам сімейної ферми від 10 до 90% мінімального внеску. Однак агровиробник в обов’язковому порядку повинен здійснювати виробництво харчової продукції, наймати працівників для господарства виключно на сезонні роботи та володіти угіддями площею не більше 20 га.