Про сьогодення компанії, з якими викликами довелося зустрітися у 2018-му, про плани на майбутнє розповів один із керівників компанії, молодий та креативний перший заступник генерального директора “Кусто Агро”, Алішер Улугбекович Тяжин.

“Кусто Агро” на теренах України господарює 5-й рік. За цей час команда кустовців неодноразово довела свою високу професійність та вміння працювати. Втілені нею проекти – це яскравий приклад інвестицій у майбутнє. Компанія бережно ставиться до землі, на якій працює, запроваджуючи нові технології обробітку та вирощування культур. Тут дбають про своїх пайовиків, допомагають закладам соціальної сфери, беруть активну участь у розбудові храмів, надають індивідуальну допомогу людям тощо. Одним словом, своєю щоденною працею “Кусто Агро” доводить: прийшли працювати надовго та якісно.

Мудре і досвідчене керівництво компанії зуміло сформувати командний дух у колективі. Отож всі проблеми вирішують разом, а свята розділяють колегами. Тут постійно дбають про підвищення фахового рівня. Як наслідок – перемоги “Кусто Агро” у різних конкурсах, участь у форумах та конференціях. Забезпечення інноваційними технологіями стало пріоритетним для керівництва “Кусто Агро”. Вони не шкодують ані сил, ані коштів для впровадження новинок у виробництво. Зокрема, парк сільськогосподарської техніки зростає й осучаснюється з кожним роком. Впроваджено систему електронної документації. Відтепер, аби ознайомитись із будь-яким документом, не потрібно сидіти в кабінеті. Це можна зробити у полі, в дорозі чи навіть вдома – достатньо мати під рукою комп’ютер чи телефон.

– Алішере Улугбековичу, розкажіть, будь ласка, нашим читачам про себе.

– Народився у прекрасному великому місті Алма-Ата в сім’ї інтелігентів. Мати працювала фінансистом, ленінський стипендіат, батько – у приватному бізнесі по сьогоднішній день. Як відомо, жителі великих міст відрізняються від інших шаленим ритмом життя, вмінням блискавично реагувати та вирішувати проблеми. Я завжди хотів якнайшвидше працювати, переконаний: головні знання людина отримує на практиці. Саме тому ще в 11 класі, до слова, навчався у школі із англійським нахилом, паралельно закінчив ліцей університету “Туран”, що дало можливість скласти програму 1-го курсу вишу екстерном і вступити відразу на 2-й курс цього ж вузу. Отож, у 2002 році продовжив здобувати вищу освіту на факультеті “Бізнесу і менеджменту”, який закінчив у 2004 році. Моєю мрією було працювати у банківській сфері, вважав цю роботу престижною. Отож після навчання працював у казахських та іноземних банках. Але згодом зрозумів: робота у банках одноманітна і не дає розвиватися на повну. Тому перейшов у нафтовий бізнес, займався фінансами, був фінансовим директором, та в силу об’єктивних причин через 5 років цю роботу довелося залишити.

Доля привела мене у сільське господарство випадково. Я ніколи й подумати не міг, що житиму та працюватиму в Україні. Але життя таке непередбачуване, ніколи не знаєш, що на тебе чекає.

Ось уже 4-й рік, як працюю у “Кусто Агро”. Насправді, сільське господарство є дуже цікавим напрямком роботи. Це воістину сфера від Бога, адже ти постійно залежиш від погоди, яку посилає Всевишній на землю. Аграрний бізнес має багато проблем, які постійно потребують вирішення, але ще більше він вимагає вкладення душі у кожну часточку землі. Крім того, сільське господарство є яскравим прикладом поєднання ризиків та можливостей.

– Що для вас як керівника є найголовнішим у роботі? У кого черпаєте ідеї?

Насамперед хочу подякувати нашому генеральному директору Даулету Нуржанову, який докладає багато зусиль у розвиток “Кусто Агро”. Саме в нього черпаю чимало ідей у розбудові компанії. Його підхід до вирішення проблем, його філософія взаємин з людьми вражають. У нього завжди є чому повчитися. Завдяки правильному та мудрому керівництву генерального директора Нуржанова Д. У., кожна людина в нашому колективі має можливість реалізувати свій потенціал, розкрити свої вміння та навички. В колективі панує довіра, яка допомагає сформувати командний дух, адже самотужки одній людині не під силу багато зробити, а іноді й командою вирішити те чи інше питання буває складно. Як і в будь-якій сім’ї, бувають протиріччя, бо це нереально, щоб все було ідеально. Це життя, яке ми постійно прагнемо змінити на краще. Довіра – ось найголовніший фактор, яким я керуюся в роботі, коли людині довіряєш – все інше відходить на другий план.

– Добігає кінця 2018-й рік, яким він був для компанії, які проекти вдалося втілити?

2018-й приніс компанії новий досвід. Цей рік через несприятливі погодні умови видався непростим для аграріїв, ми не добрали врожаю пшениці. Як і в попередні роки, у 2018-му ми прийняли виклик і рішуче вступили в бій. І готові боротися знову і знову задля хорошого результату та процвітання компанії. Маємо масштабну стратегію розвитку. Повторюся, рік як календарний, так і маркетинговий, видався важким, але це той випадок, коли від важкої повсякденної праці отримуєш задоволення. Врешті ми гарно спрацювали і результатом задоволені.

Наразі займаємося впровадженням нових проектів. Ми зробили акцент на технологічний напрямок. І тут рушійною силою стали ІТ-департамент та диспетчерська служба. Вони є основоположниками цих змін. Я нічого нового не запровадив. Просто досвід і практику, якими володіли, використали у потрібному руслі. Але при цьому максимально задіявши новітні технології.

– Чи важко вести бізнес в Україні? З якими труднощами довелося зустрітися на початку своєї роботи?

Бізнес ніколи не буває легким. І ведення бізнесу в Україні нічим не відрізняється від ведення бізнесу в інших країнах. Коли я приїхав сюди, довелося більше долати психологічний бар’єр. По-перше, я був далеко від рідної домівки, сім’ї. Та на роботу це не вплинуло, навпаки – більше уваги приділяв компанії, а порятунок від самотності шукав так само в роботі.

– Які плани на 2019 рік?

У планах – в подальшому розвиватися і ставати успішними. Але про все розповім пізніше.

– Ви любите новорічні свята? Де зазвичай їх зустрічаєте?

Я дуже люблю новорічні свята, зізнаюся, з часом вони вже не здаються такими казковими і романтичними, як у дитинстві. Хоча в пам’яті назавжди залишилося Новоріччя з подарунками під ялинкою. Пригадую, якось мама поклала під ялинку годинник «Електроніка». Коли знайшов, півночі не спав від радості. Сьогодні ж сім’я і діти вже від тебе чекають якогось дива. Хоча іноді так хочеться повернутися у дитинство, повірити у казку і зустріти новорічні свята у родинному колі, ні про що не турбуватися, просто насолоджуватися миттю. Але свята закінчуються, ми знову починаємо долати труднощі і проблеми сьогодення.

– Що б ви побажали у новому році колегам?

Я бажаю кустовцям, щоб ми завжди залишалися командою. Віри у власні сили, бо лише разом можна досягти успіхів. Та, найголовніше, у новому році зичу всім миру. В непростий час ми з вами живемо. Україні, як і Казахстану, доводиться долати важкий шлях до незалежності. Цей шлях, на превеликий жаль, кривавий. Казахстанці ніколи не забудуть, як у 1986 році загинули молоді казахи і казашки за те, що виступили проти тоталітарного режиму Москви. Так само й українські молоді люди, які відстоювали свою незалежність, честь і гідність на Майдані, були жорстоко побиті. Ми повинні це пам’ятати, не маємо права забувати! У переважній більшості, коли людина починає жити краще, забуває своє минуле…

Отож щиру зичу усім миру, добра, процвітання. Щоб і надалі Казахстан і Україна розвивали бізнес, обмінювалися досвідом, щоб були здоровими діти, а наші серця зігрівали рідні і друзі.