Алішер Тяжин, перший заступник генерального директора “Кусто Агро”, розповів про ринок землі і соціальну відповідальність “Кусто Агро” на ХІ міжнародної конференції “Ведення агробізнесу в Україні”.

“Кусто Агро” — це казахстанська компанія. Вона працює в Україні з 2012 року. Ми розуміємо, що в першу чергу потрібно структуровано підійти до відкриття ринку.

З іншого боку, у нас є внутрішня філософія компанії — земля нікому в принципі належати не може. Вона була мільйони років до нас і залишиться після нас.

Держава повинна страхувати ризики інвесторів

Ми вважаємо, що держава, а саме — Україна як представник влади, має реалізувати правильний механізм, який збудує систему. Ми не проти відкриття ринку землі, але найголовніше тут — позиція держави. Держава повинна бути якимось майданчиком, який буде хеджувати або страхувати ризики всіх інвесторів і учасників у цьому процесі.

Ми бачимо цю ситуацію зсередини: що було 5 років тому, і що відбувається з ринком землі зараз. Якщо порівнювати Україну і Казахстан, то Україна випереджає його по сільському господарству на 15-20 років. Україна зробила дуже багато, і ми навіть зараз в Казахстані, розвиваючи сільськогосподарські проекти, беремо весь досвід саме України.

А якщо змоделювати 2 сценарії: доступ іноземців чи немає цього доступу. Ви б могли ці два сценарії прокоментувати на прикладі своєї компанії?

Якщо не буде доступу, то нічого глобально не зміниться. Ми також будемо соціально орієнтовані, тобто всі зобов’язання, які ми взяли на себе, ми виконуємо за нашими польовим компаніям, по селах, де живуть наші пайовики, будемо підтримувати місцеві громади, але в першу чергу — це підтримка пайовиків.

Ми в цьому плані дивимося вперед і вважаємо, що в такому сценарії пайовик більш застрахований, тому що ми орендуємо землю на 10-15 років. І ми зацікавлені максимально підтримувати інфраструктуру села і покращувати її. 

Насправді, держава не займається селом. Якщо ви подивіться на поточну ситуацію в селах … Просто поїдьте за Київ і побачите, що не скрізь картина райдужна. І в цій ситуації допомагає саме бізнес. І якщо навіть не буде доступу до землі — ми до цього готові і наше ставлення не зміниться.

До другого сценарію ми теж готові. Ми бачимо можливості, але потрібно розуміння, що таке українська компанія. “Кусто Агро” вважається українською компанією, ми тут працюємо вже більше 7 років. 

Ми платимо тут податки, ми — податковий резидент. Просто держава зобов’язана правильно вибудувати систему купівлі-продажу. Можливо, визначити якийсь баланс або частку в рамках села, області і т. д. Тут ми теж не бачимо проблем.

“Кусто Агро” —  соціально орієнтована компанія

Якщо йти за другим сценарієм, як це змінить вашу бізнес-модель? Ви будете розвивати якісь нові напрямки?

Ми соціально орієнтована компанія. Хоча ясно, що бізнес є бізнес. Всі люблять кінцевий звіт про прибуток і збитки з позитивними цифрами. Але ми чомусь прагнемо до соціальної орієнтації? Тому що прекрасно розуміємо: основний актив — це люди. Це наші співробітники, наші клієнти, наші пайовики.

Тому ми ставимося до цього дуже відповідально і запускаємо соціальні проекти в селах. Не всі компанії з українським капіталом це роблять. Є компанії, які знаходяться в тіні і не платять податки — ці українські компанії обробляють землю незаконним шляхом.

Ми в цьому плані абсолютно прозорі — ми тільки даємо плюс ринку. І наша стратегія не зміниться, вона буде така ж.

“Сірі фермери”, по суті, у них немає таких витрат, вони працюють в сірій-чорній зоні. Вони насправді не є конкурентами, але треба розуміти вплив на пайовиків.

“Сірі ферми” грають на простих настроях. Вони приходять і дають їм більше, ніж прозорі компанії. А пайовики не розуміють, що ці “товариші” прийшли на один рік, тільки щоб швидко заробити, тому що завтра прийдуть такі ж, як вони. І вони не несуть ніякої відповідальності перед пайовиком.

Наша ж соціальна відповідальність перед пайовиком за часом набагато триваліше. Ми підтримуємо не тільки пайовиків, ми ще і покращуємо інфраструктуру села. “Кусто Агро” будує церкви, допомагає в будівництві дитячих садків. Ми будуємо дороги, дитячі майданчики. Держава не завжди це робить. До нас приходять з такими проханнями — ми допомагаємо. 

Ми прекрасно розуміємо, що якщо просто будемо приходити збирати урожай і їхати — це буде не правильно. Завтра і ставлення до компанії буде зовсім інше.

Але необхідно розуміти, ми це робимо не для того, щоб когось купити. Просто це наша внутрішня корпоративна система, ми спочатку працюємо так у всіх бізнесах, не тільки тут.

Ринок землі не призведе до масового відтоку пайовиків

Якщо ринок землі не відкривається, то ми повертаємося до базового сценарію, за яким працюємо більше 7 років. Якщо по іноземним компаніям буде прийнято якесь інше рішення, то ми все одно будемо працювати за базовим сценарієм.

Я не думаю, що ринок землі викличе масовий відтік пайовиків. Пайовики — не дурні люди. Це не ті пайовики, які були 10 років тому. З появою інтернету і доступу до інформації, вони теж розуміють цінність своєї землі, і не кожен захоче продавати. Їм комфортно працювати за старою схемою.