8-9 лютого в Києві пройшла III щорічна аграрна конференція «Стратегії експорту: трейдинг і логістика», на якій виступив директор «Кусто Агро Трейдинг» Шакір Шамільов.

На конференції була представлена ​​доповідь на тему «Консолідація зусиль трейдерів із метою просування українського зерна на зовнішні ринки». В рамках виступу Шакір Шамільов зупинився на кількох важливих питаннях, які необхідно вирішити для того, щоб захистити інтереси аграрних компаній.

1. Україну сприймають як дешевого агровиробника

Такий стереотип щодо наших агровиробників і трейдерів склався як у Європі, так і в південно-східній Азії. Усі хочуть придбати українську сільськогосподарську продукцію за невеликі гроші — наших аграріїв сприймають як дешеву робочу силу. Тому самі українські виробники, трейдери, експортери та продавці повинні виробити спільну політику. До того моменту, поки не буде реального об’єднання, українські аграрії не зможуть отримати прийнятних умов на зовнішньому ринку й нормально заробляти.

2. Проблема з залізничними перевезеннями

Не секрет, що «Укрзалізниця» — це держава в державі. Бюрократична тяганина й власні правила гри створюють безліч складнощів при транспортуванні вантажів. Навіть якщо у компанії є власні вагони, станція може просто їх не прийняти. Нависає загроза невиконання контрактних зобов’язань перед контрагентами.

Українським трейдерам і виробникам необхідно об’єднуватися, щоб змінити стан справ. Саме аграрії — рушійна сила української економіки сьогодні. Залізниця повинна допомагати розвивати економіку, а не навпаки. Але в наших реаліях діють інші закони.

3. Відсутність порядку на зовнішніх ринках деяких культур

Горох — нішева культура, яка для українських аграріїв стала прибутковою позицією. Також ця рослина хороший сидерат. Здавалося б — вигідне рішення для аграріїв, але є одне “але”. Одна з основних проблем, з якою стикаються українські трейдери та виробники — відсутній порядок на зовнішньому ринку гороху. Може трапитися так, що поставка здійснена, а оплата не проводиться.

Маніпуляції покупців при ввезенні сільськогосподарської продукції

Ще один момент — маніпуляції з боку покупців при ввезенні агропродукції.

Як приклад, можна привести Індію. Ця країна віднедавна відмовилася від покупки пшениці, запровадивши мито 20%. Такий захід було здійснено, щоб захистити місцевих виробників. Влада боялася повторення ситуації, яка сталася з горохом. Тоді ціни на горох упали, тому що індійські фермери зібрали рекордний урожай — 22 млн тонн. До цього додалися ще 5 млн тонн імпортного продукту.

Але маніпуляції з імпортом почалися ще в 2014 році. Уряд Індії збирався заборонити ввезення в країну партії гороху, які не були знезаражені метилбромідом. У підсумку, рішення постійно відкладалося, поки не було вирішено ввести вимогу в дію з 1 квітня 2017 року. Це поставило під загрозу поставки не тільки з України, а й з усього Причорноморського регіону. Захід знову відклали, продовживши дозвіл на поставки в Індію партій зерна без проведення знезараження метилбромідом до 30 червня 2018.

Через таку ситуацію страждає Пакистан і, у свою чергу, Україна. В Індії падає ціна, а значить — і в Пакистані знижується. Крім цього, при оформленні документів у разі покупки вимагають вказувати необхідний їм HS-код, що істотно знижує митну ставку для них.

Виходить так, що українським трейдерам диктують умови, але цю ситуацію необхідно змінювати. В першу чергу, потрібно переоцінити свою позицію, зайняти вигіднішу, а це можливо тільки діючи спільно.

Актуальність китайського досвіду

Сьогодні Китай споживач нашої продукції. Вже є успішний досвід поставок на цей ринок кукурудзи, борошна, олії, шротів.

Але Китай купує не тільки продукцію або сировину, вони отримують ще й знання, які допомагають розвивати власну аграрну сферу. Так Китай відправляє на навчання до закордонних аграрних вишів своїх студентів. Вони там офіційно навчаються, і повертаються до Китаю вже кваліфікованими фахівцями.

Україна також може запровадити подібну програму, щоб наші студенти вивчали досвід, наприклад, у логістиці та трейдингу, провідних аграрних країн. Але потрібно створити й належні умови праці, щоб після навчання у молодих фахівців був стимул повертатися назад у країну.

Україні необхідно створити об’єднання трейдерів

Саме для того, щоб убезпечити себе від неприємних ситуацій і розвиватися — необхідно консолідуватися. Об’єднання компаній, які займаються трейдингом — важливий крок. Це спростить роботу і надасть ряд переваг: дозволить обмінюватися інформацією про контрагентів і створити відповідну базу даних. Можна буде перевіряти покупця з Пакистану чи з іншого регіону, мінімізувавши ризики.