У цьому переконаний Генеральний директор Кусто Агро Алішер Тяжин. Про це він розповів Станіславу Шуму, директору та засновнику медіа ресурсу Aggek.net, а також повідав, як працює логістика, коли ти володієш власними вагонами і чи вирішує це проблему перевезень.
Всього вагонний парк компанії нараховує 70 вагонів. Спочатку було 20, потім придбали ще 50. «Перші вагони ми купили у Кременчуці. Я особисто їздив на завод і оглядав їх. Вони якісні і надійні. 50 придбали у Карпатах», – розповідає Алішер Тяжин. У них, за словами Генерального директора, було вкладено близько 3,5 млн доларів. До війни цього було достатньо, аби повністю закрити цикл перевезень. І якби земельний банк компанії збільшився до 30- 35 тис га, то, напевно, придбали б ще. Але поки що не бачать в цьому сенсу. Враховуючи роботу української залізниці, де вони можуть простояти на сортувальній станції місяці. На його переконання, перевага вагонного парку вагома, головне вміло застосовувати логістику, тоді не доведеться віддати за неї пів ціни. Її потрібно вибудовувати на правильних алгоритмах і розрахунках. У будь-якому випадку перевозити збіжжя залізницею вигідніше, аніж вантажними автомобілями.
На жаль, від початку повном а с ш т а б н о г о вторгнення, логістика компанії ускладнилася, та не припинялася. З набагато меншими оборотами, але урожай їхав. У перші місяці війни кустовцям вдалося вивантажити 10 тис. тонн кукурудзи. Якщо раніше урожай прямував до портів Одеси, то з початком війни довелося шукати альтернативу через західний напрямок. І з цим завданням у компанії впоралися. «Від початку війни наші працівники розпочали вивчати ринок, намагаючись знайти нові шляхи перевезення. Так ми знайшли польські компанії, яких зацікавили наші пропозиції», – говорить Гендиректор. З минулорічного урожаю тут залишилося близько 30 тис. тонн кукурудзи, що становить 20% від всього зібраного. «Взагалі ми прогнозували, що на кінець маркетингового року на елеваторах залишиться близько 35 тис. тонн зерна. Ми навчилися планувати, і це допомагає у виробництві, навіть у такий непростий час», – говорить Генеральний директор. Аби розпочати перевезення, довелося місяць чекати підтвердження плану.
«На жаль, з цією проблемою цього року зіштовхнулося чимало аграріїв», – говорить Алішер Тяжин. Отож, лише нещодавно урожай 2021 року попрямував залізницею у відповідному напрямку. Розвантаження вагонів через війну в Україні також зазнало змін. Майже в чотири рази зменшилися темпи розвантаження і навантаження. Вагони прямують через різні станції, під час шляху формують склад, а це забирає чимало часу. Якщо раніше один вагон обертався тричі на місяць, тобто перевозив тричі по 70 тонн зерна, то сьогодні у компанії вважають, якщо вагони повернуться через місяць-два, – це буде гарним результатом. До всього, укрзалізниця підвищила тарифи, раніше компанія сплачували 250грн за тонну зерна – сьогодні на 70% більше.
Попри це, тут переконані, що власні вагони мають значні переваги у сільгоспвиробництві. Вони завжди є надійним плечем, як власний комбайн, сіялка, культиватор. Це гарантія перевезення і, звичайно, це дешевше, аніж їх орендувати. Так, може бути низька кількість оборотів, але в будь-якому випадку компанія не залежить від експедитора і не переплачує, а її зерно перебуває у її вагонах. «Ми маємо свій парк і ми ні від кого не залежимо», – підсумовує Алішер Тяжин.
